11 відомих виразів з казок, над тлумаченням яких ми зависнемо, як старий комп’ютер

9

На російських народних казках і казках наших великих письменників виховано не одне покоління. Здається, ми знаємо їх вже вздовж і впоперек. Але, якщо спробуємо задуматися над окремими фразами, то відразу зайдемо в глухий кут. Адже багато хто з нас навіть не здогадуються, де все-таки знаходиться це загадкове лукомор’я, як виглядають сусіки, за якими шкребе стара, і чому герої казок так часто говорять «гой єси».

Ми в adme.ru заглибилися в філологію, щоб дізнатися, який же сенс криється в словах і виразах, які здаються нам вже такими рідними.

1. Уписувати падлу

Вираз характеризує прожиток вовка. Використовується, наприклад, в російській народній казці «вовк-дурень». Там герой через брак іншої їжі змушений уписувати падлу, іншими словами-є падаль.

2. Полаті

У казках герої частенько підіймаються на полаті. Це дерев’яний настил, що споруджується під стелею хати між стіною і грубкою. На полатях можна спати, так як там зберігається тепло. Влітку, коли не потрібно було грітися, там зберігали і сушили овочі.

3. Лити кулі

Таку фразу можна зустріти в казці петра єршова» коник-горбоконик», а також в трохи змінених варіаціях в текстах островського, гоголя і чехова. Вона означає» пустити помилковий слух, оббрехати когось «і походить від виразів» лити гармати«,»лити дзвони». За повір’ям, коли виготовляли (відливали) дзвони, потрібно було пустити який-небудь слух, плітку, щоб дзвін вийшов якомога більш дзвінким.

4. Малахай

Це слово теж зустрічається у єршова, а також в казках бажова. Взагалі це чоловічий головний убір центрально-азіатських народів, з вигляду нагадує нашу шапку-вушанку. Але в російських казках мова йде про довгій і просторій одязі.

5. Гой єси

Це стійке словосполучення означає » будь живий!», «будь здоровий!»гой — давньоруське слово, утворене від дієслова» гоїти«, який означає»жити, жити». Єси-застаріла форма теперішнього часу другої особи однини дієслова»бути». За старих часів на русі виразом «гой єси» часто вітали один одного.

6. Просвірня

В одній з версій казки «курочка ряба» старого зі старою зустрічає просвірня. Це жінка, яка випікає просвири, або просфори — білі прісні хлібці, що вживаються в деяких православних обрядах.

7. Фініст-ясний сокіл

Фініст — птах-воїн, що втілює слов’янського бога війни волха. У російських переказах він зображується могутнім воїном, таємно є до коханої у вигляді сокола. Ім’я фініст походить від грецького слова «фенікс» — назва птиці, здатної відроджуватися з попелу.

8. Лукомор’я

Взагалі лукомор’я — старовинна назва морської затоки, бухти. Також на ранніх європейських картах словом lucomoria позначалася область в сибіру по правому березі річки обі, в районі сучасної томської області. Лукомор’я згадується і в давньоруських літописах як одне з місць проживання племені половців. Імовірно, цей регіон розташовувався біля закрут азовського і чорного морів і пониззя дніпра.

9. Морозко

Цей милий дідок в шубці і з довгою бородою насправді — помічник грізного перуна, головного давньоруського бога, бога-громовержця. Перед настанням зими морозко змінює лісовиків на посаді доглядача лісу і строго стежить за порядком в хащах.

10. Пошкребти по засіках

Цей фразеологізм з «колобка» широко відомий. У казці він означає» зібрати залишки борошна«, а в переносному сенсі — »ретельно шукати». Загадковий сусік — це місце в коморі, забране дошками і схоже на великий ящик. Тут зберігають не тільки зерно і борошно, а й овочі.

11. Скатертина-самобранка

Визначення «самобранка» означає не тільки те, що скатертина сама накриває на стіл і потім сама прибирає. Святкові скатертини в старовину робили з браної тканини, тобто розшитої барвистими візерунками. Тому скатертина-самобранка — це ще й дуже дорогий, зшитий вручну предмет оздоблення.

А які ще вирази з казок стали для вас несподіваним відкриттям?