А де моя велика ложка?

75

У мене не те щоб задолбашка, швидше сумна замальовка.

От є дорослий чоловік, йому за 30, він давно закінчив універ, відкосив від армії, встиг напрацювати певний досвід, завів хом’яка, пару раз перебував у тривалих стосунках, але потім повернувся назад під материнське крило в свою 10-метрову кімнату.

Вдома за нього все робить мама: готує, пере, прибирає, прасує, платить квартплату, купує продукти, замовляє меблі, вибирає синочка футболки-штани-труси. Не лає за постійний бардак в кімнаті, пече по суботах пиріжки, дає гроші на пиво, самостійно стриже і досі возить до лікаря. Чоловік сам вміє тільки аби-як заробляти, та грати в комп’ютерні ігри.

Цей чоловік — мій двоюрідний брат, якого його мати вчора відправила до мене на місяць (без повідомлення мене, природно), поки вона робить у квартирі капітальний ремонт. Він прийшов абсолютно незворушний зі спортивною сумкою, зібраної мамою, і з порога зажадав душ і вечерю. Не бажаючи щохвилини 30 днів задалбываться, залишитися йому я не дозволила, і отримала спочатку 30-хвилинну істерику від нього, а потім годинну від його матері.

Після цього у мене є 2 питання:

— Жінки-матері, нафіга ви так поводитеся зі своїми синами?

— Чоловіки (хоча які ви чоловіки), невже вам приємно за рівнем самостійності нагадувати герань на вікні, тобто не мати її зовсім і не намагатися отримати?

І 3-й питання: кому ви взагалі будете потрібні, коли ваша мати досить постаріє?

А сумно від того, що таких «чоловіків» і матерів набагато більше, ніж парочка на сотню і деякі з них вміють віртуозно прикидатися, бажаючи в певний момент віддати своє золотце в інші люблячі руки.

Дівчата, будьте пильні!