А зверху гравієм, гравієм

195

Працюю в дорожній службі. Перед кожним новим шаром асфальту спеціальні машини розливають бітум — речовину, схожу на смолу. Під’їжджає чоловік на іномарці і питає, чим заливаємо. Пояснюю.

— Слухай, продай відро?
— А навіщо вам?
— Дах протікає, засмолить треба.

Розповідаю, що бітум шкідливий для здоров’я, а в приміщеннях його взагалі не можна використовувати. Мужик наполегливо упрошуємо продати, я, боячись за його здоров’я, відмовляю, він починає пропонувати усе більш і більш істотні суми, від яких в здоровому глузді не відмовляються.

Мої принципи сильніше, і я вперто стою на своєму. Під кінець мужик розкриває всі карти:

— Та зрозумій ти, це для тещиного дому, а вона в мене така з@ка!