Абітура переходить у наступ

70

Працював я одне літо в інституті, в приймальній комісії. Хочу поділитися з вами деякими перлами абітурієнтів:

— Куди платити гроші, щоб вступити?
— Вибачте, а не підкажете, де тут туалет? Чи тільки після надходження?
— А хто мене в комп’ютер заб’є?

Найглибша дурість, втім, звучала з телефонної трубки:

— Доброго дня. Інститут X, приймальна комісія.
— Вибачте, мені треба в інститут Y, там зайнято.
— І що ви від нас хочете?!
— А я не знаю. Я до вас теж надходитимуть хотів…
— …і?
— Передумав. (Півхвилини тиші.) Ну коли Y не буде включена, зателефонуйте мені.

Пару годин потому ще один дзвінок:

— Доброго дня. Інститут X, приймальна комісія.
— Це знову я! Що, ще зайнято?
— Що зайнято? Ви про що?
— Вже не зайнято? Ну я ж просив зателефонувати, коли звільниться!!!

На наступний день за телефоном сиділа інша співробітниця. Кінець дня, нерви вже на межі. Лунає дзвінок, дівчина знімає трубку:

— Доброго дня. Інститут X, приймальна комісія… Ні… А куди ви телефонуєте?.. Так от і дзвоніть в Челябінськ!