Багаті теж ображаються

20

Шановний багач з п’ятитисячний купюрою! Я дуже рада за ваше матеріальне благополуччя, але я не знаю, наскільки чесним шляхом ви його досягли і досягали взагалі. Так, Екшн сно, для нас можливо ви просто фальшивомонетника. І на відміну від вас я працюю простим касиром з невеликою зарплатою, яка мені не дозволяє всюди світити п’ятитисячні купюри. Знаючи специфіку нашої роботи, поясню вам по кожному вашому пункту.

Перше. Якщо ви можете дозволяти собі розплачуватися такими великими купюрами, то у вас, напевно, є банківська карта. Зараз практично всі магазини приймають картки, для вас це без комісії, закон повністю на вашому боці. Я вам більше скажу: за ваше право платити карткою, магазин платить гроші. Яка релігія змушує вас оплачувати покупки готівкою на невеликі суми? А якщо ви так любите готівку, то що заважає знімати в банкоматі некруглі суми? (400, 900, 4900 тощо)

Друга. Відкрию вам страшну таємницю. Ми приймаємо п’ятитисячні купюри, тому що нас зобов’язує це робити закон. Але ми робимо це дуже обережно, тому що за договором матеріальної відповідальності ми відповідаємо за будь-яку недостачу в касі. Нерідкі ситуації, коли фальшивка виявляється вже у банку після інкасації. І тоді ці гроші начальство стягує з нас. Так, у нас є пристрої для перевірки грошей, але часом навіть з їх допомогою розпізнати фальшивку дуже складно. Чого вже говорити про ваших контролерів в електричках, у яких нічого такого й близько немає.

Третє. Відкрию ще більш страшну таємницю. Ми оцінюємо клієнта за зовнішнім виглядом і відповідаємо собі на запитання «чи може ця людина розплачуватися п’ятитисячний рублевої купюрою?». Якщо до нас приходить дитина, або неохайно виглядає, нетверезий чоловік, людина явно бандитського вигляду або інші підозрілі особистості, ми просто пошлемося на відсутність здачі і попросимо пошукати купюри подрібніше. Тому що така купюра просто не асоціюється з такими особистостями. Ми приймемо купюру у охайного, інтелігентної людини. Ми не хочемо потім давати пояснення в поліції, бо буває й таке: купюра в кращому випадку виявляється фальшивкою, а в гіршому випадку — «мічений», крадена. А відповідати за все і потім давати показання доводиться нам, касирам.

Четверте. Важливо не тільки хто, але що і де купує. Так, наприклад, якщо в магазин прийде людина за плавленим сирком за 10 рублів і розплатиться великою купюрою, тут буде ясно, що він просто хоче ці гроші розміняти. Виникає цілком обґрунтована підозра, для чого це йому. Знову ж таки, важливо, що це за магазин. Якщо це ларьок-чипок, то тут у продавця виникне обгрунтована підозра, адже через такі кіоски нерідко «відмиваються» гроші, отримані незаконно. Якщо це, наприклад, технічний магазин, то, купивши навіть яку-небудь недорогу дрібниця, ви не викличете підозр хоча б тому, що цю річ можна використовувати протягом тривалого часу. Впливає також на рішення наявність в магазині охорони, камер і т. п.

Не ображайтеся на нас, у нас зарплата невелика і ми не можемо дозволити собі вкладати її за купюри, які виявляться фальшивими, а потім давати пояснення в поліції. Хочете розміняти велику купюру — купите товар хоча б на третину її номіналу, не забуваючи при цьому інтелігентно виглядати і розмовляти людською мовою, а не на жаргоні і фені. Коли в банкоматі знімаєте гроші, знімайте некруглі суми, можете розбити на кілька операцій, щоб отримати купюри меншого номіналу. А ще краще — платіть карткою і все буде добре. Не задалбывайтесь.