Гості в ваших кишенях

36

Більшість з нас проводить час в метрополітені по дорозі на роботу або з неї. Невелика частина людей працює у метрополітені: персонал, охорона, продавці. Але є і «постояльці», які щодня спускаються під землю лише для того, щоб спустошити ваші кишені.

Червона гілка метро «Вокзальна». Вже з сьомої ранку непримітні громадяни в кепочках і з сумочками напереваги у вас в кишенях. Постійний наплив людей — роздолля для кишенькових злодіїв. Люди пресуються і утрамбовували у вагон. У групі працює від двох до семи чоловік, а то й більше. Є і збирач краденого — він стоїть між платформами, по мірі накопичення виходить наверх і передає ласкаво далі по ланцюжку. Найчастіше ведуть жертву до наступної станції «Університет» і виходять на зворотний нелегкий шлях до «Вокзальної», але вже із здобиччю. «Працюють» на платформах і у вагонах метро, в натовпі і буквально в порожніх вагонах.

Опустошители кишень неуважних пасажирів іноді пропадають, але не хвилюйтеся: це всього лише для зміни гілки метрополітену або основної станції.

І повірте, їм абсолютно все одно, у кого вони відібрали добро: у чоловіка, який приїхав на електричці, у студента, якого і так не вистачає на обід, у молоденької дівчини, у бабусі, в учня, так хоч у грудної дитини цукерку — абсолютно начхати вони хотіли, що і у кого.

«А де ж варти правосуддя?» — запитаєте ви. А вони нікуди не йшли. Стояти і вважати лампочки в плафонах — це їх улюблене заняття, коли нас потрошать. Але що я бачу? Зіткнувся лицем до лиця з карманником бог в погонах замість того, щоб надіти на шахрая наручники і забрати в ділянку, тисне йому руку! Так-так, і не таке можна побачити — поспостерігайте на станції. Відмінний сюжет для телепрограми. Блиск.

Простим громадянам, які літають в хмарах, коли їх тіло їде у вагоні метро, буде інформація для роздумів. У той самий момент, коли людина забуває, що у нього є щось цінне, він предмета позбавляється. Вас не били по голові розбійники в кепках на вулиці, але осад залишився на душі. І ці очі, повні відчаю та надії: «Може, він випав де-то?» — у них нестерпно дивитися. Щоранку, кожен день. Вже довгі роки.