Гурток «Невмілі ручки»

16

Я викладаю в інженерному гуртку. Дітки до мене ходять різні, від 6 до 17 років. У мене декілька груп, в кожній — різна складність, різні завдання і вік теж різний. Ті, хто пройшли матеріал з першої групи, йдуть у другу.

І ось перше заняття в першій групі. В кінці заняття підходить до мене батько типового дитини:

— Здрастуйте, N. N., як там мій Васечка?

— Василь? Нормально, після першого заняття складно визначити, результат буде в кінці курсу.

— Але все ж добре?

— Ну, на одному рівні з усіма.

— А може, трохи краще? Ми з ним будинку іноді копаємося в інженерній темі, мені так подобається!

— Я ще раз кажу, після першого заняття не можна давати точну оцінку здібностей.

Батько сумно зітхає і йде.

Заняття раз в тиждень. На наступному картина повторюється:

— Здрастуйте, N. N., як там мій Васечка?

— Доброго дня. Неусидчивый, неуважний, не вміє працювати в парі, часто робить те, про що я говорю.

— Але він же в мене молодець!

— Вони всі молодці. Результат буде видно на останньому занятті, а поки судити складно. Працювати в команді він навчиться з часом, а посидючість буде.

— Тобто у нього є інженерне мислення? Я завжди знав, що він буде інженером, так само, як і я, і мій батько!

Яке, до біса, інженерне мислення у дитини шести років? Батьки! Ваші діти — не янголи, вони не найрозумніші. Приводячи дитину в гурток, знайте, що якщо ви любите збирати машинки і кораблики, то дітям це не завжди подобається. У більшості дітей немає здібностей, інтересу, а тим більше та інженерного мислення. Цікавтеся захопленнями дитини! Сил немає, задовбали!