Хорошу ідею державної не назвуть

20

Сьогодні я захотіла побути законослухняною громадянкою і заплатити податки. Здавалося б, придумали хороший сайт — «Держпослуги», на якому я і розраховувала побачити, скільки я повинна державі. Наївна.

Зареєструвалася, частково заповнила дані… Але ні. Отримання даних з моїм профілем неможливо. Потрібно заповнити всі-всі, бажано з документами, яких у мене немає (воЕкшн ських прав, наприклад). І почекати чи перевірки, то підтвердження коректності даних.

Тут не вийшло — йдемо іншим шляхом. На тих же «Госуслугах» є посилання на сайт податкової служби. Ура, вже вони-то повинні знати, скільки їм платити за користування мною ж купленим майном, з якого продавець вже заплатив податок на прибуток (ой, це я вже в іншу область задолбанности заїхала)! І тут відмову. Не прямий, звичайно, а бюрократичний. Ми вам дані, природно, надамо, але ви заповніть цю форму, і відповідь прийде вам на електронну пошту протягом тридцяти днів. Дякую, піду в іншому місці пошукаю.

І тут я згадала, що у мене є картка, на яку приходить зарплата, а також особистий кабінет на сайті банку. Це не Сбер, тому думка подивитися через нього мені відразу і не прийшла. І от, заходжу в кабінет, вводжу ІПН, і — диво з див! — за кілька секунд недержавне установа видає мені список податків з можливістю оплати в три кліка і автоматично заповненими реквізитами!

Кажуть, що хороший питання містить у собі відповідь. Мабуть, ключове слово в цій задолбашке — «державний». Задолбали, що будь-яка хороша ідея, до якої доторкається держава, перетворюється на гарбуз.