Надзвичайний підприємство

28

Працюю консультантом інформаційного центру в одному НП. Причому воно-таки ПП по повній програмі: сюрпризи і клієнти підносять, звичайно, але те, як приколюється моє начальство, просто невимовно.

Перший час лякало, а зараз я вже звикла, що клієнта можуть спокійно відправити в неіснуючий філія, або забути надіслати мені зміни в графіку роботи, а потім дивуватися, чому нестиковка з замовленнями. Популярна забава — між справою повідомити, що вже місяць як підписали контракт із черговим постачальником і просто забули повідомити про нововведення в нашому асортименті послуг.

Але найжорсткіше смалить заступник директора. Людина він дуже педантичний: будь-яка шорсткість або навіть натяк на неї викликає бурю з криками відчаю, заламуванням рук і вирваними волоссям. Нещодавно закотив істерику з приводу відсутності клієнтів:

— Статистика відвідування нашого сайту висока, чому так мало дзвінків?

Всі. Я в ауті. Звичайно, як я могла забути, забезпечувати нас рекламою я повинна на дозвіллі, розриваючись між трьома телефонами і аською на сайті. Мабуть, консультантом мене найняли працювати для маскування справжніх обов’язків, про які щодня мені і повідомляють:

— Займися продажами літератури.
— Потрібно базу даних наваяти.
— А ти могла б провести тренінг?
— А як щодо піар-статті?