Пікнік в коментах

40

Мене приводять в сильне здивування шалені фанати відомої гри S. T. A. L. K. E. R. Я згодна, що гра досить цікава, проте чому ж ваш, шановні, кругозір обмежується виключно нею?

Після чергового прочитання книги-джерела «Пікнік на узбіччі» мені захотілося все-таки подивитися і оцінити нетлінне творіння Тарковського, яке, о жах, носить назву «Сталкер». Поки кіно хиталося, я читала відгуки і засмучувалася все сильніше. З 50 коментарів 20 звучали приблизно так: «Гра краще. Що за нісенітниця, чому ні слова про Чорнобиль? Взагалі фільм ні про що». Друзі мої, якщо ви піднімете свої незамутнені очі і побачите рік, в якому був знятий фільм, ви багато чого зрозумієте: у ту пору Чорнобильська АЕС ще дуже добре себе почувала. Такі ж дивні коментарі залишали і більш «просунуті», прочитали все-таки книжку: «Книга і фільм ще більш-менш схожі, але зовсім не по грі».

Геймери! Зрозумійте: якщо ви чуєте знайоме з іграшок слово і бачите, що головний герой фільму кидається гайками, це аж ніяк не означає, що фільм робили по грі (або гру по фільму). Намагайтеся хоч іноді дивитися далі свого носа.