По секрету всьому світу

32

А мене задовбали любителі висповідатися. Чи То у мене таке має вираз обличчя, чи то ще що, але скрізь знайдеться бажаючий сісти мені на вуха і розповісти історію свого життя. На роботі. На зупинці. Навіть, блін, в магазині. Дідусі і бабусі, молоді люди обох статей, люди передпенсійного віку.

Мені нецікаво, чесно. З часом я навчилася пропускати мимо вух, а потім і просто обривати мовця з різним ступенем жорсткості, по ситуації. А в 20 років я ще соромилася перервати чийсь мова, і просто вуха опухали від ваших непростих життів — адже кожен намагався розповісти про тяготи, а не поділитися радістю.

Загалом, якщо раптом вам зустрінеться абсолютно незнайома людина, якій ви пристрасно захочете розповісти про свої хвороби, безгрошів’я, зради (своїх і чужих), будівництві, навчанні, роботі, машині, тварин, політичних поглядах, ціни на продукти і бензин, побаченої вуличної вистави, шумному сусіда і так далі — подумайте двічі, а потім мовчки пройдіть повз.

Задовбали.