Почім книги для народу?

53

Прогулялася я сьогодні по книжковим магазинам, подивилася книги, їх оформлення та ціну. Засмутилася. Дуже сильно засмутилася, але запам’ятала кілька авторів, яких мені б хотілося почитати на дозвіллі, і вирішила пошукати їх в електронному вигляді. Захотілося плакати ще більше.

На офіційному сайті автора тебе чекає тонна пафосу про авторські права, про їх тотальному недотриманні на нашій «нехорошої» батьківщині, про несвідомих громадян, завдяки яким автор голодує і прочая, і прочая. Тобто ти тільки що зайшов, намагаєшся розібратися, де що і почому — а тебе відразу звинувачують у крадіжці. Спасибі, дуже приємний початок знайомства.

Гаразд, розібралися, шукаємо чарівну кнопочку «Завантажити» і бачимо:

  • ціна — 500 рублів за 250 сторінок (у паперовому варіанті на сірому папері і з м’якою обкладинкою книга коштує 557 рублів);
  • формат — тільки один, часто не зовсім зручний PDF;
  • пробна станиця являє собою погано відсканований лист з паперового варіанту;
  • форма оплати тільки одним хитрим способом.

От сидиш і думаєш, а пошукаю-ка я цю книгу в інтернеті. І знаходиш. В трьох різних форматах, вычитанную і безкоштовну.

Але є одне але: я не виправдовую піратство.

От є автор А., широко відомий у нашій країні і не настільки широко не в нашій. На його сторінці можна за 30 рублів (за 50, якщо з ілюстраціями) купити будь-який його витвір в 4-5 форматах, вычитанное, а місцями і адаптоване, щоб легко читалося на носіях, є купа варіантів оплати і подяки «спасибі».

А є ще більш відомий зарубіжний автор Ст., на його сайті, всі його роботи є безкоштовними для скачування (з усіма плюшками), але є один нюанс — автору, при бажанні, можна пожертвувати будь-яку суму. В одному інтерв’ю Ст. чесно сказав, що отримує набагато більше, ніж з видавців, і більше, ніж коли продавав електронні копії за «нормальною» ціною.

Ось теж наш письменник Т., він широко відомий у вузьких колах, його роботи зовсім безкоштовні — він заробляє на рекламу на своєму сайті (яка, до речі, зовсім ненав’язлива), про що повідомляє на першій сторінці і просить, саме просить вимкнути блоки на неї.

Кожному з них я спокійно віддам свої кровно зароблені, ще й разрекламирую серед друзів і знайомих. Саме їх я готова підтримувати рублем і заради поваги до них не буду завантажувати їх твори на сторонніх ресурсах, на відміну від першого прикладу.

А мораль цієї байки така: багатьом Авторам хотілося б побажати, щоб вони враховували не тільки свої права, але й права Читачів. Тільки при взаємній повазі прав обох сторін Автор і Читач будуть задоволені.