Шефоферма

19

Іноді, коли видається вільний час, мене відвідують думки: «А чи немає де ферми по розведенню керівництва?» і «Хто підбирає менеджерів з підбору персоналу?»

Компанія у нас велика, офіси майже в культурній столиці, представництва в Німеччині, Італії та Франції. Як так вийшло, що в компанії роботою з кадрами займається людина, яка володіє не зовсім приємною зовнішністю, заїкається, має не зовсім нешкідливих тарганів у голові, панічно боїться робити менше трьох речей одночасно, а також має проблеми з формулюванням власних думок?

Звідки у начальства ця пристрасть до неадекватних вчинків? В чудовий погожий день директорові в голову може взбрендить, що всім нам треба записатися на курси іноземної мови (особливо перекладачеві), інакше ми малоефективні для компанії, нас треба позбавити премії і взагалі поміняти на «языкастых» фахівців. В інший день нам усім треба обов’язково придумати щось типу реферату, щоб всі ми зібралися після роботи і послухали один одного. Це має не давати нам розслабляти мозок на роботі і ділитися з колегами іншими сторонами своєї спеціальності і розумового розвитку. Потім будемо штрафувати тих, хто курить… Чому в їх світлі й настільки креативні голови не приходить думка підняти зарплату?

А ці «празднички»… «А давайте зробимо на Хеллоуїн маскарад!» Фахівці років сімдесяти у костюмах бісенят і гарбузів — просто принадність.