Щур теж хоче їсти

16

Тихий двір, оточений п’ятиповерхівками і нарізаний на кілька міні-двориків маленькими однопід’їзного деревинками в два поверхи. На темна пляма каналізаційного люка, проступившего посеред брудно-сірого мокрого снігу, сухонькая старенька, старанно крекчучи, викладає шматки хліба. Повз йде парочка: дівчина і хлопець. Побачивши стареньку, дівчина зупиняється і за лікоть притримує супутника:

— Бабусю, ви щурів підгодовуєте, чи що?

Старенька кидає на нього поблажливий погляд і відповідає:

— Пташок…

Молодий чоловік, не давши розвинути тему «бідні птахи взимку не виживуть без допомоги», підштовхує дівчину вперед по стежці і, хохотнув, радить:

— Бабуся, так ви на всяк випадок табличку поставте, що це для пташок. Щури он з тієї смітника — вони якраз суцільно грамотні, прочитають, що не для них, і брати не будуть.