Спасибі, кеп!

110

Я капітан поліції, працюю в московському метрополітені. Мене, як ви вже здогадалися, задовбали. Зараз розповім, хто і як.

П’яні різною мірою подпитости, від «ми ж по чуть-чуть» до «ледве-ледве на ногах». Я не пущу вас в метро. Ні, мені не шкода. І мені плювати, що у вас є квиток. Перебуваючи на пероні в нетверезому вигляді, ви серйозно підвищуєте свій ризик впасти на рейки перед поїздом. Вас особисто мені абсолютно не шкода — в кінці кінців, як розпоряджатися власним життям, вам видніше. Мені шкода машиніста, для якого збитий дебіл стане дуже сильним стресом. З-за цього стресу машиніст навіть може позбутися роботи — не пройде медичний огляд. Та й пасажирам чекати, поки вашу растерзанную тушку витягнуть з-під складу, ніякого задоволення.

А вас, стильний юнак у модних окулярах, я прошу пройти зі мною в кімнату поліції. Як за що? За безквитковий проїзд. І що з того, що ви нікуди не їхали? Турнікет-то ви проскочили, думаючи, що ви самий спритний і швидкий. А це, як бачите, не так. Мені абсолютно не цікаво, хто ваші родичі і які посади вони займають. Мій батько — генерал поліції. Якщо хочете, можемо організувати вашому батькові зустріч з ним, де вони обговорять питання виховання дітей. А поки що ходімо. При таких родичів — і немає грошей на квиток? Не вірю.

І вам, громадянин з велосипедом, я пройти в метро не дозволю. На жаль і ах, ідіотів, охочих покататися по перону, хоч греблю гати. Крім самих себе, ви можете ще й людей покалічити. Годі вам в метро робити. І велосипеда вашому — ні з переднім колесом, ні без нього.

Ось ти. Так-так, ти, з сигаретою. Йди-но сюди. Ти в курсі, що курити в метро не можна? Кажеш, тут все кам’яне і металеве, не може загорітися? Де гарантія, що ти, піроман-дегенерат, не закуриш у вагоні? Тобі відомо, що вагон метро повністю вигорає за дві хвилини, залишаються тільки колісні пари і корпус? Немає, кажеш? Ну, ходімо зі мною, я тобі все детально розкажу, покажу картинки і штраф випишу.

Дорогі друзі! Не треба думати, що ви значно розумнішими за інших, а оточуючі — значно дурніші за вас. Правила користування метрополітеном не висмоктані з пальця і не придумані для чиєїсь розваги. В основі багатьох з них — трагічні випадки, пов’язані із загибеллю людей або важкими каліцтвами. Дотримуйтесь правила, не псуйте собі життя. А мені і без таких дрібних порушників турбот вистачає.