Це було ніби вчора…

104

Напевно, кожен з тих, кому довелося жити в СРСР у свідомому віці, іноді, незважаючи на всі суперечності радянського побуту, з ностальгією згадує це вже відносно далеке минуле. А що таке спогади? Це, насамперед, відтворення в пам’яті образи.
От давайте й подивимося на кілька фотографій, що ілюструють саму звичайну радянську повсякденність. Без парадів, демонстрацій та урочистих лінійок.

Одна з центральних вулиць радянського міста N.
Заради інтересу ми вирішили в цій публікації не вказувати, в якому саме місті (містах) зроблені фотографії. Це, загалом-то, навіть ні до чого. Адже таку картину з їдуть по вулиці тролейбусом ви могли спостерігати де завгодно. У Москві та Мінську, в Ярославлі і Харкові, Києві та Іваново. Просто подивіться на сникок і відчуйте дух того часу.
Это было как-будто вчера...
Велика стройка.
Масові будівництва – звичайна справа для радянського часу. Забудовували цілими мікрорайонами на місці пустирів або знесених раніше старих будинків. А вже до чого любили місцеві хлопчаки на ці будівництва лазити. Правда, якщо батьки дізнавалися, то на хлопців чекав серйозний прочухана, бо будмайданчик – об’єкт підвищеної небезпеки. Один мій знайомий навіть свій шкільний щоденник з поганими оцінками в споруджуваному будинку переховував часом, щоб додому «двійки» не носити.
Это было как-будто вчера...
Чудовий погожий день в одному з радянських міст.
Як же здорово, коли за вікном стоїть гарна погода і можна піти на прогулянку по вулицях міста, побродити по парку або просто посидіти на лавці, як ці дві жінки. А ввечері можна і в кіно сходити або на танці навіть. Сьогодні, хоч і варіантів провести вільний час куди більше, веселіше від цього не стає.
Это было как-будто вчера...
Навчальний процес.
Всі ми проходили через різні навчальні заклади, школи, ПТУ, технікуми, вузи… І кожен з нас пам’ятає, як це всякий раз хвилююче виходити до дошки і відповідати на запитання викладача. Навіть якщо в матеріалі тямиш добре, все одно якась крихітна частка дискомфорту залишається. А пам’ятаєте радість чи розчарування після зданого або проваленого іспиту або заліку? Як би там не було, система освіти в СРСР була куди більш продуктивна, ніж сучасна, російська з усіма її ДПА, ЗНО, Болонськими системами та іншими нетямущими нововведеннями.
Это было как-будто вчера...
Дівчина-лаборант.
Робота. Невід’ємна частина майже будь-якого дорослого радянської людини. Ну а як не працювати? Треба ж якось заробляти гроші, та й стаття в кримінальному кодексі для дармоїдів відповідна була. Треба зазначити, що радянські люди рідко змінювали місце роботи. Тих же, хто кидався з підприємства на підприємство несхвально називали «літунами».
Это было как-будто вчера...
Вулиця. Літо. Люди.
Просто фотографія йдуть по своїх справах людей. Складається враження, що сникок був зроблений у вихідний або святковий день. Народ виглядає розслабленим і нікуди не квапився.
Это было как-будто вчера...
Обід за розкладом.
Не дуже вдале фото, половину якого зайняв кущ. Однак, це прикре непорозуміння не заважає нам розглянути нехитру трапезу людей, зайнятих на польових роботах.
Это было как-будто вчера...
Катання на катамарані.
У радянських парках культури і відпочинку, як правило, працювали човнові станції, де можна було взяти напрокат човен або катамаран. До чого ж було здорово скористатися цим сервісом в спекотний літній день. Пам’ятається, що в одному з парків міста І катамаранів на всіх охочих не вистачало. Адже ось як виходить… Навіть за катамаранами доводилося в чергах стояти.
Это было как-будто вчера...
Кафе в одному з міст СРСР.
А так могло виглядати кафе у вашому рідному (або якому іншому) місті неосяжного Радянського Союзу. Про якість їжі та культури обслуговування зараз говорити, напевно, не варто. Досить буде просто оцінити досить милий інтер’єр цієї точки громадського харчування.
Это было как-будто вчера...
Похід по магазинах.
Кожен з нас, мабуть, пригадає як у компанії кого-небудь з родини або друзів здійснював походи в магазини. Звичайно з сучасним шопінгом такий захід навряд чи можна порівняти. Адже в СРСР мало мати на руках потрібну суму грошей, треба було ще знайти магазин, де потрібний товар є в наявності, а, можливо, і черга за ним відстояти досить довгу.
Это было как-будто вчера...
Лижники-любителі.
Любителів лижного спорту в Радянському Союзі було достатньо. Навіть і ті, хто не любив кататися на лижах, змушений був це робити в рамках шкільних уроків фізкультури. Активний відпочинок – це завжди добре і корисно для здоров’я!
Это было как-будто вчера...
Гра в сніжки.
Пам’ятаєте, як взимку після школи або ж під час прогулянки грали з такими ж, як і ви, хлопцями в сніжки? А фортеці будували? Справжні снігові баталії влаштовували либонь. В сніжки-то діти і сьогодні грають, а ось хоча б яку-небудь снігову фортецю не доводилося бачити дуже давно. Пам’ятаю ще, що після такої гри по приходу додому рукавиці відразу треба було на батарею класти. Мокрі були наскрізь! 🙂
Это было как-будто вчера...
Магазин з красивою вивіскою.
Увечері вивіски деяких радянських магазинів загорялися, осяваючи все навкруги. Це фото зроблено на початку 70-х, значить там ще було, що купити. До настання продуктового дефіциту було ще далеко. Так що ж ми все про їжу-то… Просто помилуйтеся вдалим знімком.
Это было как-будто вчера...
Вчитися, вчитися і ще раз вчитися.
А це, певно, якийсь навчальний заклад на кшталт ПТУ або ще якогось навчального комбінату. Примітно, що при радянській владі працівників на підвищення кваліфікації відправляли частенько. Сьогодні ж така розкіш доступна тільки тим, хто працює у великих корпораціях. Працюєш в маленькій організації – підвищувати свої навички, спираючись тільки на власні сили.
Это было как-будто вчера...
І знову роботи в полі. Збір врожаю
.На цьому фото ми бачимо водія вантажівки, який чекає, коли в кузов закінчиться відвантаження зерна. Зовсім скоро це зерно перетвориться на муку, а потім – в різні хлібобулочні вироби. Якщо, звичайно, в зерносховище не підкачає і все це здобуте працею аграріїв добро не зіпсується.
Это было как-будто вчера...
Збір яблук.
Урожай – це не тільки зернові культури. Овочі і фрукти – теж важлива його складова. Погляньте на фото, де зображена дівчина, що збирає яблука.
Это было как-будто вчера...
Дівчинка біля кіоску з морозивом.
Ну і як же радянська повсякденність без морозива? 🙂 Да-та, того самого морозива, смак якого забути просто неможливо! Ймовірно, рецептура була інша, ніж у наш час.
Это было как-будто вчера...
Дівчинка і багатоповерхівка.
А ось вже сама «повсякденна» повсякденність. Будній, ймовірно, день. Дівчинка йде кудись по своїх справах, а на задньому плані розташувався багатоповерховий будинок. Один з тисяч таких же на просторах колись існуючого СРСР.