В який колір фарбували «Чайки» ГАЗ-13?

38

ГАЗ-13 «Чайка» – це один з найбільш красивих і відомих легкових автомобілів представницького класу часів СРСР. З самого початку між творцями розгорілася суперечка про те, як назвати ГАЗ-13 – «Чайкою» або «Стрілою». Але після того, як один з інженерів вимовив «Якщо є Волга, то значить, над нею мусить літати Чайка», вибір став очевидним.

Генрі Форд стверджував не без іронії, що колір автомобіля може бути будь-яким, якщо він чорний. Уявити собі помаранчеву машину на початку XX століття дійсно важко. Сьогодні технології пішли далеко вперед, і автомобілісту доводиться вибирати з усього спектра райдуги не тільки привабливий, але і самий практичний колір автомобіля. А в який колір варто фарбувати Чайку?
Коли влітку 1957 року був зібраний перший дослідний зразок ГАЗ-13, він відрізнявся комбінованою забарвленням – світло-кремовий верх і темно-вишневий низ. Тим часом до моменту серійного виробництва грайлива колірна гамма передсерійних прототипів поступилася місцем «протокольного» чорного кольору. Воно і зрозуміло – автомобілю належало «трудитися на службі» у різних міністерствах, обкомах, де автомобіль, за заповітами Генрі Форда, міг бути будь-якого кольору за умови, що він чорний.
ГАЗ 13 на виставці в Брюсселі 1958 рік
В какой цвет красили «Чайки» ГАЗ-13? авто
Зрозуміло, виробництво ГАЗ-13 було дрібносерійним і було приурочено до знаменної події – ХХІ з’їзду ЦК КПРС, знаменитому тим, що на ньому проголосили остаточну перемогу соціалізму в СРСР і курс на комунізм до 1980-м рокам. Що ж до Чайки, то вона ще роком раніше в передсерійному виконанні отримала престижну міжнародну нагороду – Гран-прі на Всесвітній промисловій виставці ЕКСПО-58 в Брюсселі. Новинку демонстрували й на інших виставках – як на вітчизняній ВДНГ, так і в Європі та США.
Після виставки в Брюсселі дослідний зразок прикрашав собою павільйон «Машинобудування» на ВДНГ. У 1959 році вже інший екземпляр в якості «нашої відповіді Чемберлену» експонувався на радянській виставці в Нью-Йорку разом з ГАЗ-21 «Волга». Треба сказати, що радянські автомобілі викликали не менший інтерес у американців, ніж американські автомобілі на аналогічній виставці в Москві.
ГАЗ 13 виставка в Нью-Йорку, 1959 рік
В какой цвет красили «Чайки» ГАЗ-13? авто
Але повернемося до питань виробництва. У 1957 році досвідчена партія з 9 «Чайок» (різні джерела називають різні цифри) вирушила до пробіг довжиною 21 000 км. Всі автомобілі мали модну в ту пору двобарвне забарвлення (бежевий з червоним або бежевий з салатовим).
Незабаром після початку випуску Чайки стали не тільки обслуговувати партійно-номенклатурну еліту СРСР, але і працювати у різних представництвах радянського держави за кордоном. Та й практично половина дипломатичного корпусу Москви в шістдесяті роки їздила на Чайках – посли та консули США, Фінляндії, Угорщини, НДР, Болгарії, Монголії, КНДР, Ефіопії, Індонезії та багатьох інших країн використовували ГАЗ-13 в якості службового транспортного засобу.
Щорічно на Газі збирали приблизно півтори сотні Чайок ГАЗ-13, а всього за двадцять з невеликим років вдалося випустити трохи більше трьох тисяч примірників, з яких до наших днів дожили далеко не всі. Всі машини пофарбовані в чорний колір, за винятком однієї білої «Чайки», подарованої Валентині Терешкової. У начальника Головного управління пожежної охорони р. Москви машина була червоного кольору.
Червоний лімузин ГАЗ 13 експлуатував начальник пожежної охорони Москви
В какой цвет красили «Чайки» ГАЗ-13? авто
У 1961 році Горьковський завод почав виробництво кабріолетів ГАЗ-13Б. Автомобіль мав складаний тент з електроприводом. Було зібрано, за різними даними, від 10 до 20 машин — у них катали по Криму і чорноморського узбережжя Кавказу особливо дорогих гостей Радянського Союзу. В кінці 70-х два кримських кабріолета передали міністру оборони НДР Хайнцу Гофману.
«Чайка» зі своїми скромними обсягами виробництва і розподільчою системою ніколи не потрапляла на роздрібний ринок. Після двох капремонтів автомобіль взагалі належало утилізувати. Лише в сімдесятих роках Брежнєв дозволив заробляти на ГАЗ-13 гроші – машини передавалися в Рагси, де будь-який бажаючий за 50 рублів міг взяти представницький автомобіль на прокат через систему «Трансагентства».
У різний час Чайки були подаровані Валентині Терешкової, Фіделю Кастро, Георгію Жукову, Михайлу Шолохову, Галини Уланової. Автомобіль Терешкової, як вже писав вище був єдиною машиною, пофарбованої в білий колір. Всі Чайки залишали ворота заводу виключно чорними. Сказати що-небудь про Фіделя Кастро складно, однак твердження, що «Чайки» належали нашим відомим співвітчизникам – невірно. «Чайки» просто були прикріплені до них і обслуговувалися, наприклад, Московської автобазою №12 (пізніше Перший Avtokombinat).
ГАЗ 13 Чайка на службі. Москва, Червона Площа
В какой цвет красили «Чайки» ГАЗ-13? авто
Тому в звичному нам розумінні, «Чайка» ніколи нікому не належала, тільки обслуговувала. Причини, що спонукали керівництво країни заборонити продаж машини, називаються різними. Є пояснення такого характеру: роздрібна ціна «Чайки» склала б 17 500 рублів, що при ціні на Волгу до 5 500 рублів, було просто астрономічною сумою. Дбаючи про так зване «соціальне рівність», керівництво вирішило машину в роздріб взагалі не пускати. Утім, реальну ціну «Чайка» все-таки знайшла. Залежно від стану екземпляра, сьогодні називаються суми від 60 до 200 тисяч доларів.
Іншою причиною, чому машина не надійшла в роздрібний продаж був дефіцит. Не важко уявити, що відразу після офіційного представлення населенню, у вищих ешелонах влади за «Чайку» вибухнула справжня війна. Адже обсяг виробництва попередника ГАЗ-12 становив кілька десятків тисяч і ЗиМ був дуже поширеним номенклатурним і «громадським» автомобілем. Про ГАЗ-13 цього сказати було не можна, і подібна ситуація відразу утворила цілий пласт «очікують» чиновників.
Кортеж високих гостей. Попереду — Чайка-кабріолет ГАЗ-13Б, ззаду ще одна Чайка, звичайна, а з боків кортежу — мотоэскорт
В какой цвет красили «Чайки» ГАЗ-13? авто
Всупереч ще одному поширеному міфу, левова частка випущених «Чайок» була седанами, а не лімузинами. Кузов не мав скляної перегородки, зате оснащувався двома відкидними сидіннями. Лімузин з індексом ГАЗ-13А випускався в зникаюче малих обсягах. Ще однією модифікацією був ГАЗ-13Б – фаетон. Він часто використовувався для парадів і прийомів іменитих гостей.
ГАЗ-13 кабріолет
В какой цвет красили «Чайки» ГАЗ-13? авто