Ваша справа — переконати, наша справа — задолбаться

22

Вранці я прокидаюся, йду на кухню і вмикаю телевізор. Просто фоном, щоб не готувати сніданок в тиші. В ефірі ранкової програми на федеральному каналі чоловік у рясі віщає про багатодітності і про те, що діти — це дар божий.

Заварюю каву, відкриваю соцмережу. Стрічка рясніє постами з тегом #завыбор, де розповідають про жахливі наслідки аборту. В особистих повідомленнях чергова порція фото від щасливої детной подруги. Перевіряю пошту, там розсилка петиції з вимогами вивести аборти зі складу ОМС.

Виходжу з дому, через дорогу величезний білборд з усміхненим дитиною і підписом «Мама, не вбивай мене!» Спускаюся в метро, на станції наклеєний постер з якоюсь королевою краси в оточенні дітей із закликом зупинити аборти. У вагоні метро майже такий же плакат, але ще доповнений цифрами статистки про вбитих немовлят.

Приходжу на роботу і зустрічаю колегу, яка ридає в істериці, бо начальник пообіцяв влаштувати їй «веселе» життя за подану заяву про звільнення в декрет. На попередній роботі хтось розповів начальникові про вагітність іншої співробітниці, і вона була звільнена ще до того, як встигла написати заяву.

Не те щоб задолбали, просто поясніть мені, на кого в такому випадку спрямована вся ця пропаганда народжуваності? На дівчат, які до 18 років заробили кілька мільйонів або стали спадкоємицями трастового фонду і тепер можуть дозволити собі нескінченний декрет? На чоловіків, які зовсім не вважають всіх дам меркантильними стервами і з радістю будуть забезпечувати численне потомство?

Може, варто спрямувати всі зусилля на захист і підтримку тих, хто планує народження, а не на залякування тих, кому діти на даний момент не потрібні?