Я вас читав — чого ж боле?

16

Я вчуся в школі імені Пушкіна. Його ми всіляко шануємо, проводимо різні заходи і, відповідно, багато уроків приділяємо творчості поета.

До уроку треба принести книгу з необхідними віршами. Ну що ж, треба так треба. Книжок з віршами у мене дві: одна куплена в Михайлівському, з романом «Євгеній Онєгін» і деякими віршами, а інша — відомий, напевно, багатьом тритомник в коричневій палітурці. Вирішив заздалегідь поставити закладку, щоб не бігати по книжці на уроці. Першою взяв книжку з Михайлівського: вона легше. Зміст:

Роман «Євгеній Онєгін»
Вірші

Написати список віршів вони, природно, не спромоглися. Скриплю зубами, ставлю назад на полицю: Екшн дуть руки — розберуся. Беру другу книжку, відкриваю зміст… і згадую, за що ненавиджу подібні збірники. Всі вірші йдуть в хронологічному порядку. Мати вашу! І добре б там був ще й алфавітний порядок, так ні ж! Шукай, шукай, ти ж зобов’язаний пам’ятати рік написання кожного вірші великого поета. Так простіше завчити напам’ять!

І після цього ви ще дивуєтеся електронним книгам? Та там хоча б є пошук!