Відповім автору історії «Штірліц мимоволі».
Що заважає створити дві сторінки в соцмережі і показувати роботодавцю «пристойну»?
Кому як, а мені особисто заважає самоповагу.
Я — висококласний фахівець, цей факт із задоволенням підтвердять люди, з якими нам доводилося співпрацювати. І роботодавець оцінювати мене лише як спеца, винісши за дужки особисте життя, захоплення і взагалі все те, що його, роботодавця, не стосується.
У мене є відкрита сторінка в неросійської соцмережі, що складається на дев’яносто відсотків з авторського контенту: моїх текстів і віршів.
Там, про боги, я лаюся матом, пишу про своє життя і почуттях, не приховую, що палю і вживаю алкоголь, іноді навіть про секс пишу, уявіть. В абсолютно відкритому доступі.
І далі буду писати. Тому що мені абсолютно не цікаво, що про це думають сторонні люди, в тому числі потенційні роботодавці, ага.
З однієї простої причини: це не має відношення до мене як до професіонала. Тільки як до людини, але їм я стаю поза роботи.
Ну, а якщо хтось відмовиться від мене як від працівника тільки за контенту на особистій сторінці — то й слава всім богам. Ми б з такими людьми не спрацювалися.
А нормальної роботи на мій вік вистачить.
