Здаємо гроші

40

А мене ось задовбали щотижневі побори на роботі з серії «здаємо».

Здаємо на що завгодно: на день народження, на весілля, на догляд у декрет, на народження дитини (це мужикам), на звільнення. До смішного доходить: дівчинка і півтора тижнів не пропрацювала, але треба ж зібрати «на доріжку». Ми не нафтогазова компанія і по двісті тисяч не отримуємо, але вийми та поклади як мінімум 200 рублів на всі ці заходи.

Причому збирають не тільки на відділ маркетингу та продажів (сидимо в одному приміщенні), а на всяких тетьглаш з бухгалтерії (про існування яких я взагалі не знаю до тих пір, поки хтось не скаже, що у них завтра ІН). І начебто можна не здавати, але «збирачі» і всі-всі-всі будуть потім ще місяць косо дивитися на «жаднюга».

Окремо розчулюють збори «на начальство». Не можна ж начальнику аби що подарувати. Тому здаємо на понторезки, які, швидше за все, опиняться на смітнику. Начебто штопора зі стразами Сваровські. Максимум маразму був зафіксований, коли дружині власника компанії (!) і за сумісництвом головбуху збирали «на колясочку і памперси».

Ви скажете: але тобі ж теж зберуть! Але, по-перше, 90% зібраних грошей витрачається на дизайнерський віник, а на решту треба ще купити частування. І чомусь зазвичай люди купують те, що поряд з чим мені навіть перебувати огидно: найдешевші млинці синюшно-зеленого кольору з пекарні Ашота, осетинські пироги по знижці, і т. д. Так що гроші я здаю, а є таке все одно не їм.

Загалом, задовбали поборами!