Значення популярних фраз

276


Ці фрази ми чуємо досить часто, ми їх дуже добре знаємо. Але не знаємо того, що вони або сильно вкорочені, або вирвані з контексту. І змінили свій сенс.
Вік живи — вік учись
Дуже відома фраза, яку можна почути буквально від кожного вчителя і яку люблять наводити як аргумент для обґрунтування важливості вивчення того чи іншого предмета, насправді ж неповна і часто помилково приписується Леніну.
Автор оригінальної фрази — Луцій Анней Сенека, і звучить вона так: «вік живи — Вік вчися тому, як слід жити».
Про мертвих або добре, або нічого
«Про мертвих або добре, або нічого, крім правди», — вислів давньогрецького політика і поета Хилона з Спарти (VI ст. до н. е..), наведене істориком Діогеном Лаэртским (III ст. н. е..) в його творі «Життя, учення і думки славетних філософів».
Благими намірами вимощена дорога в пекло
Багато хто чомусь вважають, що ця фраза є синонімічно до фрази «Не роби добра — не отримаєш зла» або «Хотіли як краще — вийшло як завжди». Хоча в оригіналі фраза повинна звучати так: «Пекло сповнене добрими намірами, а небеса повні добрими справами» або як варіант: «Благими намірами вимощена дорога в пекло, благими справами дорога в рай».
Є людина — є проблема, немає людини — немає проблеми…
Приписують Сталіну фраза насправді ніколи ним не була виголошена. Ця фраза належить лауреата Сталінської премії письменника Анатолія Рибакова, і була вкладена ним в уста Сталіна в романі «Діти Арбата» (1987). Пізніше, в автобіографічному романі «Роман — спогад» (1997) Рибаков розповів історію виникнення цієї фрази. За спогадами знайомих Рибакова, він дуже пишався тим, що складена ним фраза «розкручена» як реальний вислів вождя.
Істина у вині
Знаменитий вислів Плінія Старшого «Істина у вині». Насправді, у фрази є продовження «а здоров’я у воді». В оригіналі «In vino veritas, in aqua sanitas».
Любові всі віки покірні
Цитата з «Євгенія Онєгіна», яку часто використовують, пояснюючи палкі почуття людей в роках або з великою різницею у віці. Однак, варто прочитати строфу цілком, стає зрозуміло, що Олександр Сергійович мав на увазі зовсім не те:
Любові всі віки покірні;
Але юним, незайманих сердець
Її пориви благодатні,
Як бурі весняні полів:
Дощ пристрастей вони свежеют,
І оновлюються, і зріють —
І життя здатна дає
І пишний колір та солодкий плід.
Але в пізній вік і безплідний,
На повороті наших років,
Сумний пристрасті мертвої слід:
Так бурі осені холодної
В болото звертають луг
І оголюють ліс навколо.
Народ мовчить
Знамените «народ мовчить» прийнято вважати чином мовчазній покірності російського народу, готового прийняти будь-яке рішення влади і взагалі будь-яку владу. Однак, у Пушкіна — рівно навпаки. Поема закінчується тим, що після кривавої розправи над Годуновыми народу представляють нового царя.
«Мосальский: Народ! Марія Годунова і її син Феодор отруїли себе отрутою. Ми бачили їхні мертві трупи. Народ в жаху мовчить.
Мосальский: Що ж ви мовчите? кричіть: хай живе цар Димитрій Іванович!
Народ мовчить».
Мета виправдовує засоби
Повний варіант фрази, автором, якої є засновник ордена єзуїтів Ігнатій де Лойола: «Якщо мета — спасіння душі, то мета виправдовує засоби».
Релігія є опіум для людей
Релігія — опіум. Фраза, популярна у атеїстів, теж вирвана з контексту. Карл Маркс писав у передмові до праці «До критики гегелівської філософії права» (1843): «Релігія — це повітря пригнобленої тварі, серце безсердечного світу, а так само душа бездушної ситуації. Подібно до того як вона — дух бездушних порядків, релігія є опіум для людей!». Тобто релігія зменшує біль суспільного буття у нелюдському суспільстві.
Виняток підтверджує правило
Цю фразу, яка очевидно нелогічна, застосовують абсолютно невірно. Вираз це утворилася як парафраз із промови Цицерона на захист Луція Корнелія Бальба старшого. Звинувачували його в тому, ніби він отримав римське громадянство незаконно. Справа слухалася в 56 р. до н. е.
Бальб був уродженцем Гадеса (сучасна назва Кадіс), служив під початком Помпея, з яким зійшовся і був дружний; Помпей і був спонсором його громадянства. Підґрунтя звинувачення була, як і в більшості тогочасних гучних справ, політичної. Хоч сам Бальб був активний політично, але удар, безумовно, прямував на тріумвірів Першого тріумвірату (Цезаря, Красса і Помпея).
На захист Бальба виступали не тільки Цицерон, але і Помпей і Красс. Справу було виграно. У своїй промові Цицерон наводить такий аргумент. У деяких міждержавних угодах про взаємне визнання Риму з сусідніми країнами був пункт, явно виключає подвійне громадянство: жителі тих країн не могли бути римськими громадянами, не відмовившись спершу від свого. Громадянство Бальба було подвійним; це була формальна сторона обвинувачення. Цицерон говорить, що, оскільки в деяких угодах таке виключення є, то ті угоди, в яких його немає, підпорядковуються протилежним правилом, а саме дозволяють подвійне громадянство. Іншими словами, якщо існує виключення, то має бути й правило, з якого це виняток зроблено, навіть якщо це правило явно ніколи не формулювалося. Таким чином, існування винятків підтверджує існування правила, з якого ці винятки робляться.
Не виключення підтверджують правило, а існування винятків підтверджує існування правила!
Кожна кухарка повинна вміти керувати державою
Фраза приписується в. І. Леніну насправді саме в такому вигляді він її не говорив. У своєму творі «чи Втримають більшовики державну владу» (жовтень 1917) від писав:
«Ми не утопісти. Ми знаємо, що будь-чорнороб і будь-яка куховарка не здатні зараз же вступити в управління державою. В цьому ми згодні і з кадетами і з Брешковской, і з Церетелі. Але ми відрізняємося від цих громадян тим, що вимагаємо негайного розриву з тим забобоном, ніби управляти державою, нести буденну, щоденну роботу управління в стані тільки багаті або з багатих сімей взяті чиновники. Ми вимагаємо, щоб навчання справі державного управління велося свідомими робітниками і солдатами і щоб розпочато було воно негайно, тобто до навчання цього негайно почали залучати всіх трудящих, всю бідноту».
Сталін прийняв Росію з сохою, а залишив з атомною бомбою
Цю фразу приписують Черчиллю. Насправді вона належить британському історику Ісааку Дойчеру. Сама фраза вперше з’явилася в некролозі, присвяченому Сталіна, в 1953 році в газеті «The Times». Потім у 1956 році перекочувала в статтю про Сталіна у Британській Енциклопедії.
Дослівно в некролозі вона виглядала наступним чином:
«Тим не менш, протягом останніх трьох десятиліть обличчя Росії почало змінюватися. Суть справді історичних досягнень Сталіна полягає в тому, що він прийняв Росію з сохою, а залишає з ядерними реакторами. Він підняв Росію до рівня другої індустріально розвиненої країни світу. Це не було результатом суто матеріального прогресу і організаційної роботи. Подібні досягнення не були б можливі без всеосяжної культурної революції, в ході якої все населення відвідувало школу і досить напружено навчалося».
Справі — час, потісі — година
Зараз вживається у значенні «Багато працюй, мало розважайся». Приказка йде з тих часів, коли слова «час» і «час» були синонімами. То є приказка означала: «Справі час, потісі час». Або, кажучи сучасною мовою, всьому свій час, і не більше. Хоча той сенс, який вкладають у це вираження зараз, мабуть, навіть краще, ніж початковий.
Договори з росіянами не варті того паперу, на якому написані
Одна з стали знаменитими цитат, якою намагаються принизити Росію і росіян взагалі належить до німецького канцлера Отто фон Бісмарку та насправді вирвана з контексту його висловлювання:
«Не сподівайтеся, що одного разу скориставшись слабкістю Росії, ви будете отримувати дивіденди вічно. Росіяни завжди приходять за своїми грошима. І коли вони прийдуть — не сподівайтеся на підписані вами єзуїтські угоди, нібито вас виправдовують. Вони не варті того паперу, на якому написані. Тому з росіянами стоїть або грати чесно, або взагалі не грати».
В СРСР сексу немає!
Фраза, джерелом якої послужило висловлювання однієї з радянських учасниць телемосту Ленінград — Бостон («Жінки говорять з жінками»), що вийшов в ефір 17 липня 1986 року. В ході спілкування американська учасниця телемосту задала питання: «У нас в телерекламі все крутиться навколо сексу. Чи є у вас така телереклама?». Радянська учасниця Людмила Іванова відповіла: «Ну, сексу у нас… (сміх) сексу у нас немає і ми категорично проти цього!». Після цього аудиторія розсміялася, і якась з радянських учасниць уточнила: «Секс у нас є, у нас немає реклами!». У побут увійшла перекручена і вирвана з контексту частину фрази: «В СРСР сексу немає».
Насправді справа було трохи не так. Оригінальна фраза була «Сексу у нас на телебаченні немає». Але потім телевізійники вирізали частину фрази, змонтувавши її, так як це звучить вище. Я дивився той самий телеміст в прямому ефірі (потім він йшов в запису, де і перемонтували фразу), тому добре пам’ятаю.
Куля — дура, штик — молодець
В оригіналі фраза Суворова звучала:
«Бережи кулю на три дні, та іноді й на цілу кампанію, як ніде взяти. Стріляй рідко, та влучно; багнетом коли міцно. Куля обмишулится, штик не обмишулится: куля — дура, штик — молодець».
Тобто, банальний заклик економити боєприпаси, бо можуть бути проблеми з поставками нових.
Брехня на спасіння
Традиційно під цими словами мається на увазі брехня цілком допустима — виправдана тим, що вона, нібито, йде на благо обманываемому і таку брехню, як прийнято вважати, дозволяє і благословляє Біблія.
Але ця крилата фраза зобов’язана своїм народженням некоректного використанню біблійного тексту. В Біблії ніде не сказано про «брехні на спасіння», тобто брехні, яку можна зрозуміти і пробачити. У старослов’янській тексті Біблії сказано (Старий завіт, Псалтир, псалом 32, ст. 17): «Брехня кінь для спасіння, у безлічі ж сили своеї не врятується». Переклад: «кінь Ненадійний порятунок, не позбавить великою силою своєю».
Таким чином, тут взагалі не йдеться ні про брехні, ні, тим більше, її виправдання.